захлопувати
ЗАХЛО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАХЛО́ПНУТИ, ну, неш, док., перех. Різко, зі стуком що-небудь зачиняти, закривати.
— Добре у вас налагоджена служба,— сказала вона, сідаючи в машину і сильно захлопуючи залізні дверцята (Собко, Срібний корабель, 1961, 136);
Поручик.. сердито захлопнув книжку (Смолич, Мир.., 1958, 162);
Зірвався вітер і з тріском захлопнув віконницю (Галан, Гори… 1956, 109).
Словник української мови (СУМ-11)