захлялий

ЗАХЛЯ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до захля́нути, захля́ти;

// У знач. прикм.

— Чого ви, люди добрі, такі замлілі, захлялі, миршаві, аж тлінні; ще гірші од наших циган? — спиталась Богаза (Н.-Лев., III, 1956, 296);

Есесівці тюпали в своїй обвислій, зганьбленій уніформі, опустивши погляди вниз, тупо скоряючись долі. Спітнілі, зарослі, обшарпані, мов юрмища захлялих лісових волоцюг (Гончар, III, 1959, 451).

Значення в інших словниках

1. захлялий — захля́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. захлялий — див. худий  Словник синонімів Вусика
3. захлялий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до захлянути, захляти. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. захлялий — ВИ́СНАЖЕНИЙ (який виснажився, ослабів від утоми, недоїдання, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЕНИЙ, ЗМУ́ЧЕНИЙ, ОСЛА́БЛЕНИЙ, ОСЛА́БЛИЙ, ОСЛАБІ́ЛИЙ, ВИ́МУЧЕНИЙ, ЗАМУ́ЧЕНИЙ, АСТЕНІ́ЧНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови