захлянути

ЗАХЛЯ́НУТИ і ЗАХЛЯ́ТИ, я́ну, я́неш; мин. ч. захля́в, ла, ло; док.

1. Дуже схуднути, ослабнути від чого-небудь.

Харч була така погана, що вона [Василина] зовсім захляла й мусила купувати собі їжу на базарі (Н.-Лев., II, 1956, 102);

Як день там один на самому хлібі побуде [Давид], не захляне (Головко, II, 1957, 78);

// Проголодатися, зголодніти.

Вона захляла з голоду, їй так хотілось чогось гарячого, смачного, незвичайного; ..їй аж нудило од сильного бажання попоїсти (Коцюб., II, 1955, 22).

2. рідко. Змарніти від переживань.

*Образно. Зав’яне, помарніє свіжий квіт її вроди під холодним, жовтим поглядом судовика [нелюба]… погаснуть ясні очі, поблекнуть рожеві уста… захляне душа… (Мирний, II, 1954, 72).

Значення в інших словниках

1. захлянути — захля́нути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. захлянути — і захляти, -яну, -янеш; мин. ч. захляв, -ла, -ло; док. 1》 Дуже схуднути, ослабнути від чого-небудь. || Зголодніти. 2》 рідко. Змарніти від переживань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. захлянути — ВИСНА́ЖУВАТИСЯ (зовсім утрачати сили, ставати безсилим, змарнілим від утоми, голоду, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИСЯ, ЗНЕМАГА́ТИ, ЗНЕМАГА́ТИСЯ, ЗАМУ́ЧУВАТИСЯ, ЗМУ́ЧУВАТИСЯ, ВИСИХА́ТИ, ЗСИХА́ТИ, ВИМО́ТУВАТИСЯ, ХЛЯ́НУТИ, ХЛЯ́ТИ, ВИСИ́ЛЮВАТИСЯ рідше...  Словник синонімів української мови
4. захлянути — Захлянути и захлясты, -ну, -нешъ гл. Отощать, ослабѣть. Захляла молодецька сила. Греб. 354.  Словник української мови Грінченка