захмарюватися

ЗАХМА́РЮВАТИСЯ, юється, недок., ЗАХМА́РИТИСЯ, иться, док.

1. Вкриватися, заволікатися (частіше хмарами).

Дні все коротшають, міняться, гляне сонечко й знову захмариться… (Л. Укр., І, 1951, 226);

Вирішили проситись на нічліг, тим паче, що небо захмарилось і почав накрапувати дощ (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 125);

// безос.

І вітер зривався. Отож — Захмарилось, блискало збоку… Іду і міркую: от-от піде дощ! (С. Ол., Вибр., 1959, 92);

*Образно. Сиділи й мовчали. Мовчала й темна ніч. Глянула зорями так ніжно й ласкаво та й захмарилася (Головко, І, 1957, 123).

2. перен.., розм. Затьмарюватися, затемнюватися чим-небудь.

*Образно. [Оксана:] Остання надія захмарилась (Кроп., І, 1958, 416);

Дух Трипілля, дух свободи, Що од Леніна у нас, В лавах дужого народу Не захмаривсь, не загас (Ус., Лави.., 1948, 145).

3. перен. Ставати сумним, похмурим; засмучуватися.

І захмаривсь гетьман (Граб., І, 1959, 297);

// Набувати сумного, похмурого виразу.

Максимове обличчя захмарюється тривогою передбурі (Бабляк, Літопис.., 1961, 6);

В міру того, як балакучий Судислав розказував свої вістки, чоло воєводи захмарювалося сумом та гнівом (Оп., Іду.., 1958, 647).

Значення в інших словниках

1. захмарюватися — захма́рюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. захмарюватися — -юється, недок., захмаритися, -иться, док. 1》 Вкриватися, заволікатися (частіше хмарами). || безос. 2》 перен., розм. Затьмарюватися, затемнюватися чим-небудь. 3》 перен. Ставати сумним, похмурим; засмучуватися. || Набувати сумного, похмурого вигляду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. захмарюватися — Захмарюватися, -рююся, -єшся с. в. захмаритися, -рюся, -ришся, гл. Покрываться, покрыться тучами. На двори захмарылося. Сонечко мое ясненьке!... тепер ти захмарилось. Г. Барв. 386. Захмарилось обличчя Грицькове. Г. Барв. 153.  Словник української мови Грінченка