захмеліти

ЗАХМЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати п’яним; сп’яніти (від горілки, вина і т. ін.).

Від вина трохи було захмеліла [Юлія Андріївна], але сп’яніння давно минулося (Дмит., Обпалені.., 1962, 105);

// перен. Дійти до стану, схожого на сп’яніння.

Того ж дня радісні вісті облетіли все село.. А сама Вітрова Балка од тих чуток аж захмеліла (Головко, II, 1957, 222);

Захмелів, марив нею [Каховкою] хлопець (Гончар, Таврія, 1952, 9).

Значення в інших словниках

1. захмеліти — захмелі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. захмеліти — -ію, -ієш, док. Стати п'яним; сп'яніти (від горілки, вина і т. ін.). || перен. Дійти до стану, схожого на сп'яніння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. захмеліти — ЗБУ́ДЖУВАТИСЯ (приходити в стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИСЯ, РОЗПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗПАЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗАПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИСЯ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИСЯ підсил., РОЗІГРІВА́ТИСЯ підсил.  Словник синонімів української мови