захмурений

ЗАХМУ́РЕНИЙ, а, е, діал. Нахмурений, насуплений.

— Якби не робота та не оце полуднування, я б була вже сама по вас побігла, — заговорила перша дівчина, побачивши матір захмурену (Ольга Кобилянська, III, 1956, 471);

Захмурений Микола кидає велосипед на ріллю, і сам в’яло падає біля нього (Володимир Бабляк, Літопис, 1961, 22).

Значення в інших словниках

1. захмурений — захму́рений прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. захмурений — -а, -е, діал. Нахмурений, насуплений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. захмурений — ПОХМУ́РИЙ (у поганому настрої; взагалі схильний до невеселого, сумного настрою; про обличчя, брови, лоб — який виражає такий настрій), ХМУ́РИЙ, ХМУРНИ́Й, ПОНУ́РИЙ, ПОНУ́РЕНИЙ, ХМА́РНИЙ, НАХМУ́РЕНИЙ, НАХМА́РЕНИЙ, ЗАХМА́РЕНИЙ, НАСУ́ПЛЕНИЙ, ПОСУ́ПЛЕНИЙ...  Словник синонімів української мови