захований

ЗАХО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до захова́ти.

У Маланки захована навіть була в комірчині, під старим манаттям, пляшка горілки, про яку, опріч неї,ніхто не знав (Коцюб., II, 1955, 31);

Заховані мною підпільники сиділи в підвалі аж до вечора другого дня (Сміл., Сашко, 1957, 137);

Куточок тут був затишний і так щільно захований, що ні зі стежки, ні з левади внизу не було його видно (Фр., III, 1950, 10);

Я пам’ятаю очі тата і сум, захований у них… (Сос., Солов. далі, 1957, 89);

Хіба солдатське вимовити горе, заховане у серці, без сльози… (Гонч., Вибр., 1959, 297);

// захо́вано, безос. присудк. сл.

Заховано за спиною батіг, А мужні руки твердо стисли віжки (Рильський, І, 1956, 58).

2. у знач. прикм. Прихований, потаємний.

Юзя не пересиджувала тепер по вогких, захованих кутках, як то робила раніше для Дарки (Л. Укр., III, 1952, 648);

Весело бачити в кожному русі Заховану силу життя (Рильський, І, 1960, 236).

Значення в інших словниках

1. захований — захо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. захований — [захованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. захований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до заховати. || заховано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Прихований, потаємний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. захований — ТАЄ́МНИЙ (якого навмисне приховують від інших; відомий небагатьом; який діє приховано), ПОТАЄ́МНИЙ, ПОТАЙНИ́Й, ПОТАЄНИЙ, ПРИХО́ВАНИЙ, СЕКРЕ́ТНИЙ, ЗАХО́ВАНИЙ, ХО́ВАНИЙ, СКРИ́ТНИЙ, ТАЄМНИ́ЧИЙ.  Словник синонімів української мови
5. захований — Захо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)