заховання
ЗАХОВА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. захова́ти.
На випадок проникнення ворога в підземелля розміщення окремих блоків підпільного господарства на значній відстані забезпечувало успіх оборони — порятунок людей, заховання матеріалів та перенесення матеріальної частини в інше місце (Смолич, V, 1959, 384);
[Xуса:] То ти вернулась? [Йоганна (тихо, покірно, але з захованням гідності):] Так, я вернулася (Л. Укр., III, 1952, 159).
Словник української мови (СУМ-11)