захоплено
ЗАХО́ПЛЕНО. Присл. до захо́плений 2.
— Який він чесний, відважний, сміливий! — захоплено говорила дівчина (Чорн., Визвол. земля, 1959, 27);
Художник працював захоплено (Ільч., Серце жде, 1939, 340).
Словник української мови (СУМ-11)ЗАХО́ПЛЕНО. Присл. до захо́плений 2.
— Який він чесний, відважний, сміливий! — захоплено говорила дівчина (Чорн., Визвол. земля, 1959, 27);
Художник працював захоплено (Ільч., Серце жде, 1939, 340).
Словник української мови (СУМ-11)