захопленість
ЗАХО́ПЛЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. захо́плений 2.
В її розповіді відчувається, захопленість, подив перед цією неабиякою людиною (Талант.., 1958, 88);
Новатор виробництва — людина допитливої думки, пристрасної захопленості своєю справою, високої культури (Ком. Укр., 11, 1963, 5).
Словник української мови (СУМ-11)