Словник української мови в 11 томах

захопливий

ЗАХО́ПЛИВИЙ, а, е, рідко.

1. Який захоплює, хвилює, підносить настрій.

— То як же нам розшукати Хмельниченка?..— перебив Богун захопливу розповідь Бронека (Ле, Хмельницький, І, 1957, 136).

2. Здатний захоплюватися ким-, чим-небудь.

Всією силою захопливої вдачі його поривало швидше скинути бруд свастики, що несе поневолення (Трип., Дорога.., 1944, 23).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. захопливий — захо́пливий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. захопливий — Захоплюючий, захватний, (- враження — ще) могутній.  Словник синонімів Караванського
  3. захопливий — -а, -е, рідко. 1》 Який захоплює, хвилює, підносить настрій. 2》 Здатний захоплюватися ким-, чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. захопливий — ПРИВА́БЛИВИЙ (який притягає до себе, викликає захоплення своїми якостями, властивостями, зовнішнім виглядом тощо), ПРИВА́БНИЙ рідше, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ПОВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ рідше, МАНЛИ́ВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ...  Словник синонімів української мови