захрумтіти

ЗАХРУМТІ́ТИ, мчу́, мти́ш, док.

1. Почати хрумтіти, видавати хрумтіння, ламаючись, дроблячись і т. ін.

Дихнув з поля сухий, колючий вітерець; битим склом захрумтіли під ногами зашерхлі вже калюжки… (Ряб., Жайворонки, 1957, 136);

// Захрустіти.

Катря заломила руки під грудьми, аж пальці захрумтіли (Кучер, Прощай.., 1957, 303).

2. розм. Почати їсти з хрумтінням.

Значення в інших словниках

1. захрумтіти — захрумті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. захрумтіти — -мчу, -мтиш, док. 1》 Почати хрумтіти, видавати хрумтіння, ламаючись, дроблячись і т. ін. || Захрустіти. 2》 розм. Почати їсти з хрумтінням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. захрумтіти — Захрумтіти, -мчу, -мчыш гл. Захрустѣть. Він йому так одважив києм по плечах, що аж кістки захрумтіли. К. ЧР. 276.  Словник української мови Грінченка