західник

ЗА́ХІДНИК, а, ч., іст., розм. Прибічник західництва; протилежне слов’янофіл.

Західники Чичерін, Грановський, Тургенєв і інші відкидали особливий (самобутній) шлях для Росії і вважали, що для неї потрібен такий капіталістичний розвиток, як у країнах Західної Європи (Іст. СРСР, II, 1957, 184).

Значення в інших словниках

1. західник — за́хідник іменник чоловічого роду, істота прибічник західництва розм.  Орфографічний словник української мови
2. західник — -а, ч., іст., розм. Прибічник західництва; прот. слов'янофіл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. західник — За́хідник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)