1. Словник української мови в 11 томах

західник

ЗА́ХІДНИК, а, ч., іст., розм. Прибічник західництва; протилежне слов’янофіл.

Західники Чичерін, Грановський, Тургенєв і інші відкидали особливий (самобутній) шлях для Росії і вважали, що для неї потрібен такий капіталістичний розвиток, як у країнах Західної Європи (Іст. СРСР, II, 1957, 184).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. західник — за́хідник іменник чоловічого роду, істота прибічник західництва розм. Орфографічний словник української мови
  2. західник — -а, ч., іст., розм. Прибічник західництва; прот. слов'янофіл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. західник — За́хідник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)