західництво
ЗА́ХІДНИЦТВО, а, с. Буржуазна ідеологія періоду розкладу кріпосництва, яка обстоювала західноєвропейський капіталістичний шлях розвитку для Росії; протилежне слов’янофільство.
Представник буржуазного лібералізму, зв’язаний з традиціями західництва 40-х років і радикалізмом 60-х, О. М. Пипін довгий час був ніби репрезентантом українських інтересів у російських літературно-наукових колах (Від давнини.., І, 1960, 31).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- західництво — за́хідництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- західництво — -а, с., іст. Буржуазна ідеологія періоду розкладу кріпосництва, яка обстоювала західноєвропейський капіталістичний шлях розвитку для Росії; прот. слов'янофільство. Великий тлумачний словник сучасної мови
- західництво — • західництво - течія рос. сусп. думки, що виникла в 40-х pp. 19 ст. Термін з'явився у полемічних виступах слов'янофілів (див. Слов'янофільство). Осн. засади З. почали формуватися 1829 — 36 під час обговорення "Філософічних листів" П. Чаадаєва. Українська літературна енциклопедія