зацибати

ЗАЦИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Піти, роблячи широкі кроки.

Заклав [пан] руки в кишені, штани на йому чорні, а куртка біла — і знов зацибав по луці, як чорногуз (Коцюб., II, 1955, 63);

Незграбно розкидаючи журавлиними ногами, він зацибав назустріч начальникові школи (Добр., Ол. солдатики, 1961, 38).

Значення в інших словниках

1. зацибати — зациба́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зацибати — -аю, -аєш, док., розм. Піти, роблячи широкі кроки.  Великий тлумачний словник сучасної мови