зацибати

зациба́ти

-аю, -аєш, док., розм.

Піти, роблячи широкі кроки.

Значення в інших словниках

1. зацибати — зациба́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зацибати — ЗАЦИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Піти, роблячи широкі кроки. Заклав [пан] руки в кишені, штани на йому чорні, а куртка біла — і знов зацибав по луці, як чорногуз (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах