зацілований

ЗАЦІЛО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зацілува́ти 1.

Вона молодо підбігла до сина, і незчувся малий Цибар, як був зацілований в щоки та очі (Збан., Ліс. красуня, 1955, 49);

*Образно. Юхимина була маленька, обличчя мала темне, заціловане сонцем (Ю. Янов., II, 1958, 374).

Значення в інших словниках

1. зацілований — заціло́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зацілований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зацілувати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зацілований — Заціло́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)