1. Словник української мови в 11 томах

зацілований

ЗАЦІЛО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зацілува́ти 1.

Вона молодо підбігла до сина, і незчувся малий Цибар, як був зацілований в щоки та очі (Збан., Ліс. красуня, 1955, 49);

*Образно. Юхимина була маленька, обличчя мала темне, заціловане сонцем (Ю. Янов., II, 1958, 374).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зацілований — заціло́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зацілований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зацілувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зацілований — Заціло́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)