1. Словник української мови в 11 томах

зацікавлюватися

ЗАЦІКА́ВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗАЦІКА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. зацікавляться; док., без додатка і чим. Відчувати, виявляти цікавість, увагу до кого-, чого-небудь.

— Почали сіно возити, Антоша? — зацікавивсь Аркадій Петрович (Коцюб., II, 1955, 386);

Через Сошенка долею напрочуд талановитого юнака [Т. Шевченка] щиро зацікавився видатний український письменник Євген Гребінка (Слово про Кобзаря, 1961, 26);

Я зацікавився спортом, як і кожний хлопець на моєму місці, але таланти виявив пізніше, коли працював уже на заводі (Ю. Янов., II, 1954, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зацікавлюватися — заціка́влюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зацікавлюватися — -ююся, -юєшся, недок., зацікавитися, -влюся, -вишся; мн. зацікавляться; док., без додатка і чим. Відчувати, виявляти цікавість, увагу до кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зацікавлюватися — ЦІКА́ВИТИСЯ ким, чим (виявляти інтерес, увагу до когось, чогось), ЗАЦІКА́ВЛЮВАТИСЯ, ІНТЕРЕСУВА́ТИСЯ, ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, ДИВИ́ТИСЯ на кого-що, ПОЗИРА́ТИ на кого-що (спостерігаючи, дивлячись). — Док. Словник синонімів української мови