зацікавлюватися

ЦІКА́ВИТИСЯ ким, чим (виявляти інтерес, увагу до когось, чогось), ЗАЦІКА́ВЛЮВАТИСЯ, ІНТЕРЕСУВА́ТИСЯ, ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, ДИВИ́ТИСЯ на кого-що, ПОЗИРА́ТИ на кого-що (спостерігаючи, дивлячись). — Док.: заціка́витися, поціка́витися, заінтересува́тися, поінтересува́тися, придиви́тися, пригля́нутися. В кожне чуже гніздо зозуля кладе одне яєчко і більше ним не цікавиться (В. Гжицький); Полковник Мартенс зацікавився розповіддю молодого лейтенанта (В. Собко); (Острожин:) Наша редакція дуже інтересується мати вас своїм постійним співробітником (Леся Українка); Уважніше почав приглядатися отець Кралевич до сього гуцула, прислухатися, що він говорить (Г. Хоткевич); На нього позирають й інші дівчата з Любчиної бригади (Ю. Яновський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зацікавлюватися — заціка́влюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зацікавлюватися — -ююся, -юєшся, недок., зацікавитися, -влюся, -вишся; мн. зацікавляться; док., без додатка і чим. Відчувати, виявляти цікавість, увагу до кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зацікавлюватися — ЗАЦІКА́ВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗАЦІКА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. зацікавляться; док., без додатка і чим. Відчувати, виявляти цікавість, увагу до кого-, чого-небудь. — Почали сіно возити, Антоша? — зацікавивсь Аркадій Петрович (Коцюб. Словник української мови в 11 томах