1. Словник синонімів української мови

зацікавлювати

ЦІКА́ВИТИ кого (привертати чиюсь увагу, викликати інтерес), ЗАЦІКА́ВЛЮВАТИ, ІНТЕРЕСУВА́ТИ, ПРИВА́БЛЮВАТИ, РУ́ПИТИ кому, діал.; ІНТРИГУВА́ТИ (загадковістю, неясністю, таємничістю). — Док.: заціка́вити, заінтересува́ти, прива́бити, заінтригува́ти. Нерозв'язана загадка цікавить, навіває жаль або тугу (І. Франко); Данило, хвилюючись, починає говорити, і його оповідання відразу зацікавлює воєнкома (М. Стельмах); — Ви, очевидячки, в якійсь справі до мене? — Так. В справі, яка, наскільки я зміг зрозуміти, не може вас не інтересувати (А. Головко); Було в дівчині щось таке, що й привабило Ярину (С. Скляренко); Він закривається очима й плечима, йому ніщо не рупить (Ганна Барвінок); Це почало мене інтригувати. Невже він стежить за мною? (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зацікавлювати — заціка́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зацікавлювати — Будити <�викликати> цікавість; привертати увагу, с. заінтриґовувати; (чим) приваблювати. Словник синонімів Караванського
  3. зацікавлювати — -юю, -юєш, недок., зацікавити, -влю, -виш; мн. зацікавлять; док., перех. і рідко неперех. 1》 Викликати цікавість у кого-небудь, привертати чиюсь увагу. || чим. Привертати увагу якою-небудь рисою, особливістю. 2》 у чому. Приваблювати вигодою або можливістю здійснювати що-небудь певним способом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зацікавлювати — ЗАЦІКА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАЦІКА́ВИТИ, влю, виш; мн. заціка́влять; док., перех. і рідко неперех. 1. Викликати цікавість у кого-небудь, привертати чиюсь увагу. Словник української мови в 11 томах