зацікавлювати
ЗАЦІКА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАЦІКА́ВИТИ, влю, виш; мн. заціка́влять; док., перех. і рідко неперех.
1. Викликати цікавість у кого-небудь, привертати чиюсь увагу.
Данило, хвилюючись, починає говорити, і його оповідання відразу зацікавлює воєнкома (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 161);
Дуже зацікавив суддю старий Петро (Коцюб., III, 1956, 9);
Дівчині хотілось одразу ж зацікавити школярів, щоб робота в загоні була для них радісним святом (Донч., V, 1957, 244);
// чим. Привертати увагу якою-небудь рисою, особливістю.
Опішнянська кераміка має темно-червоне тло. Вона зацікавлює поєднанням утилітарної та декоративної сторін (Мист., 5, 1960, 20);
Чим він міг вразити чи зацікавити її? Своєю красою? дотепністю?.. Але краси в нього ніякої, дотепність зла (Кол., Терен.., 1959, 131).
2. у чому. Приваблювати вигодою або можливістю здійснювати що-небудь певним способом.
Значення в інших словниках
- зацікавлювати — заціка́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- зацікавлювати — Будити <�викликати> цікавість; привертати увагу, с. заінтриґовувати; (чим) приваблювати. Словник синонімів Караванського
- зацікавлювати — -юю, -юєш, недок., зацікавити, -влю, -виш; мн. зацікавлять; док., перех. і рідко неперех. 1》 Викликати цікавість у кого-небудь, привертати чиюсь увагу. || чим. Привертати увагу якою-небудь рисою, особливістю. 2》 у чому. Приваблювати вигодою або можливістю здійснювати що-небудь певним способом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зацікавлювати — ЦІКА́ВИТИ кого (привертати чиюсь увагу, викликати інтерес), ЗАЦІКА́ВЛЮВАТИ, ІНТЕРЕСУВА́ТИ, ПРИВА́БЛЮВАТИ, РУ́ПИТИ кому, діал.; ІНТРИГУВА́ТИ (загадковістю, неясністю, таємничістю). — Док.: заціка́вити, заінтересува́ти, прива́бити, заінтригува́ти. Словник синонімів української мови