зачмокати

ЗАЧМО́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати чмокати, робити характерні звуки, втягуючи губи (про людину, тварину).

[Самрось:] А вгадай, на чім кум горілку настоює? Не вгадаєш!..Там така смашна [смачна], що й мертвий зачмокав би губами!.. (Кроп., II, 1958, 27);

Галочка смачно зачмокала губками, потім глибоко, уривчасто, мовби після великої втоми, зітхнула (Ряб., Жайворонки, 1957, 213);

*Образно. Знову вперто задудонів «максим», і кулі зачмокали по мокрому грунті (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 544).

Значення в інших словниках

1. зачмокати — зачмо́кати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зачмокати — -аю, -аєш, док., розм. Почати чмокати, робити характерні звуки, втягуючи губи (про людину, тварину).  Великий тлумачний словник сучасної мови