1. Словник української мови в 11 томах

зачмокати

ЗАЧМО́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати чмокати, робити характерні звуки, втягуючи губи (про людину, тварину).

[Самрось:] А вгадай, на чім кум горілку настоює? Не вгадаєш!..Там така смашна [смачна], що й мертвий зачмокав би губами!.. (Кроп., II, 1958, 27);

Галочка смачно зачмокала губками, потім глибоко, уривчасто, мовби після великої втоми, зітхнула (Ряб., Жайворонки, 1957, 213);

*Образно. Знову вперто задудонів «максим», і кулі зачмокали по мокрому грунті (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 544).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зачмокати — зачмо́кати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. зачмокати — -аю, -аєш, док., розм. Почати чмокати, робити характерні звуки, втягуючи губи (про людину, тварину). Великий тлумачний словник сучасної мови