зачуватися

ЗАЧУВА́ТИСЯ, а́ється, недок., ЗАЧУ́ТИСЯ, у́ється, док., розм.

1. Ставати чутним, звучати; чутися, вчуватися.

— Що то не зачувається отак у таких хвилинах [самотності й тиші], мій сину, що то не зачувається! — сказала протяжно стара мати й похитала головою (Коб., II, 1956, 297);

Трохи згодом зачулася метелиця. Спершу повагом, а далі дрібніше та дрібніше, поки не перейшла на козачок (Мирний, III, 1954, 203);

Коли всіх обшукали, а вагон закрили на залізні прогоничі, за ворітьми зачувся такий плач, такий лемент — серце від них могло розірватися (Мур., Бук. повість, 1959, 176);

Тепер я зрозумів, що потаємні сили І затамовані бурхливі голоси, Як зимова вода, під кригою струмили, Лише чекаючи весняної яси, Щоб повінню залить болота і долини, Коли зачується ячання лебедине (Рильський, Поеми, 1957, 266).

2. безос., рідко. Ставати відчутним, здаватися.

Їй не зачувалось, що вона йде усе нижче та нижче [запустила господарство]; а хоч коли й шаснула їй по душі така думка,— вона на неї рукою навіки махнула (Вовчок, І, 1955, 171).

Значення в інших словниках

1. зачуватися — зачува́тися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зачуватися — -ається, недок., зачутися, -ується, док., розм. 1》 Ставати чутним, звучати; чутися, вчуватися. 2》 безос., рідко. Ставати відчутним, здаватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зачуватися — ЧУ́ТИСЯ (сприйматися на слух), УЧУВА́ТИСЯ (ВЧУВА́ТИСЯ), ПОЧУВА́ТИСЯ, ПРОСЛУ́ХУВАТИСЯ, ПРОЧУВА́ТИСЯ, ЗАЧУВА́ТИСЯ, ПРОХО́ПЛЮВАТИСЯ розм. (серед інших звуків); ПРИЧУВА́ТИСЯ (бути ледве чутним). — Док.  Словник синонімів української мови
4. зачуватися — Зачуватися, -ва́юся, -єшся гл. Чуяться, чувствоваться. Їй не зачувалось, що вона где усе низче та низче. МВ. (О. 1862. І. 98).  Словник української мови Грінченка