зачудовано
ЗАЧУДО́ВАНО, розм. Присл. до зачудо́ваний 2.
Ганна Лавренко, що першою побачила його [фейєрверк], зачудовано ахнула на таке диво (Гончар, Таврія.., 1957, 63);
Сеня, вийнявши наган з кобури, не цілячись, з того місця, де стояв, вгатив три кулі в центральний кружок. Усі хлоп’ята зачудовано дивилися на нього (Бурл., М. Гонта, 1959, 53).
Словник української мови (СУМ-11)