зачужа

ЗА́ЧУЖА, присл., рідко. Збоку, не будучи близьким, пов’язаним з чим-небудь.

Зачужа жаль (Номис, 1864, № 2255).

Значення в інших словниках

1. зачужа — Зачужа нар. Вчужѣ. Зачужа жаль. Ном. № 2255.  Словник української мови Грінченка