зачіска

ЗА́ЧІСКА, и, ж. Певним способом укладене, підстрижене або завите волосся на голові.

З головного входу, з теплого гардеробу плив і плив непереривний струмок величних уборів, ..з смаком зроблених зачісок (Фр., VI, 1951, 219);

Спочатку в нього [розпорядника танців] була чудова зачіска. Чуб йому блищав по обидва боки проділу (Мик., II, 1957, 61);

Біля відчиненого вікна стояла дівчина з хвилястою зачіскою (Панч, В дорозі, 1959, 176).

Значення в інших словниках

1. зачіска — за́чіска іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. зачіска — [зач'іска] -ские, д. і м. -с'ц'і, р. мн. -сок  Орфоепічний словник української мови
3. зачіска — -и, ж. Певним способом укладене, підстрижене або завите волосся на голові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зачіска — ЗА́ЧІСКА (укладене, підстрижене або завите волосся на голові), ФРИЗУ́РА діал.; КУАФЮ́РА заст. (перев. жіноча — пишна, складна). Біля відчиненого вікна стояла дівчина з хвилястою зачіскою каштанового волосся (П.  Словник синонімів української мови
5. зачіска — За́чіска, -ски, -сці; за́чіски, -чісок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. зачіска — Зачіска, -ки ж. = кичка 1. Мет. 208.  Словник української мови Грінченка