1. Словник української мови в 11 томах

зачіска

ЗА́ЧІСКА, и, ж. Певним способом укладене, підстрижене або завите волосся на голові.

З головного входу, з теплого гардеробу плив і плив непереривний струмок величних уборів, ..з смаком зроблених зачісок (Фр., VI, 1951, 219);

Спочатку в нього [розпорядника танців] була чудова зачіска. Чуб йому блищав по обидва боки проділу (Мик., II, 1957, 61);

Біля відчиненого вікна стояла дівчина з хвилястою зачіскою (Панч, В дорозі, 1959, 176).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зачіска — за́чіска іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. зачіска — [зач'іска] -ские, д. і м. -с'ц'і, р. мн. -сок Орфоепічний словник української мови
  3. зачіска — -и, ж. Певним способом укладене, підстрижене або завите волосся на голові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зачіска — ЗА́ЧІСКА (укладене, підстрижене або завите волосся на голові), ФРИЗУ́РА діал.; КУАФЮ́РА заст. (перев. жіноча — пишна, складна). Біля відчиненого вікна стояла дівчина з хвилястою зачіскою каштанового волосся (П. Словник синонімів української мови
  5. зачіска — За́чіска, -ски, -сці; за́чіски, -чісок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зачіска — Зачіска, -ки ж. = кичка 1. Мет. 208. Словник української мови Грінченка