зашавкати

ЗАША́ВКАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати шавкати, нерозбірливо, шепелявлячи говорити.

Стукнуло колесо на ямку, а старий носом у коліно, аж бриль на очі насунувся і з очей сльози покотились, та й зашавкав: — Вражого сина ямка! (Свидн., Люборацькі, 1955, 206);

// Загавкати, закричати, видаючи приглушені шиплячі звуки (про тварин, птахів).

Значення в інших словниках

1. зашавкати — заша́вкати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зашавкати — -аю, -аєш, док., розм. Почати шавкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зашавкати — Зашавкати, -каю, -єш и зашавкотіти, -кочу, -тиш гл. Зашавкать, зашамкать. Св. Л. 303. Зашавкотів старий. Св. Л. 309.  Словник української мови Грінченка