зашавкати
ЗАША́ВКАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати шавкати, нерозбірливо, шепелявлячи говорити.
Стукнуло колесо на ямку, а старий носом у коліно, аж бриль на очі насунувся і з очей сльози покотились, та й зашавкав: — Вражого сина ямка! (Свидн., Люборацькі, 1955, 206);
// Загавкати, закричати, видаючи приглушені шиплячі звуки (про тварин, птахів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зашавкати — заша́вкати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- зашавкати — -аю, -аєш, док., розм. Почати шавкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зашавкати — Зашавкати, -каю, -єш и зашавкотіти, -кочу, -тиш гл. Зашавкать, зашамкать. Св. Л. 303. Зашавкотів старий. Св. Л. 309. Словник української мови Грінченка