зашарений
ЗАША́РЕНИЙ, а, е, рідко. Укритий рум’янцем від збудження, хвилювання і т. ін.
Всі задивилися на її [Галі] хорошую вроду, на зашарене личко, що за ніч мов помолодшало… (Мирний, II. 1954, 229);
Розплившися, пливуть в його уяві хворій Червоні ліхтарі зашарених облич (Бажан, Вибр., 1940, 65).
Словник української мови (СУМ-11)