зашваркотіти

ЗАШВАРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ЗАШВАРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док., розм. Почати говорити швидко й нерозбірливо (звичайно чужою мовою);

// Почати звучати (про чужу, незрозумілу мову).

Коли він підповзав до знайомого місця і міг вже спокійніше зітхнути, поміж деревами зашваркотіла чужинська мова (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 545).

Значення в інших словниках

1. зашваркотіти — зашваркоті́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зашваркотіти — -очу, -отиш і зашваркотати, -очу, -очеш, док., розм. Почати говорити швидко й нерозбірливо (зазвичай чужою мовою). || Почати звучати (про чужу, незрозумілу мову).  Великий тлумачний словник сучасної мови