зашерхотіти

ЗАШЕРХОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ЗАШЕРЕХТІ́ТИ, хчу́, хти́ш, док., розм. Почати шерхотіти, шерехтіти.

Благословенна тиша навкруги. Лише зашерхоче десь суха зелена ящірка (Гончар, Таврія, 1952, 183);

Вони [ноші] впали на землю, зашерхотів, розсипаючись, жовтий пісок (Збан., Єдина, 1959, 335);

Зрідка у лісі трісне суха галузка, зашерехтить чиясь хода і зразу затихне (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 856).

Значення в інших словниках

1. зашерхотіти — зашерхоті́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зашерхотіти — -очу, -отиш і зашерехтіти, -хчу, -хтиш, док., розм. Почати шерхотіти, шерехтіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови