зашифровувати
ЗАШИФРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАШИФРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Засекречувати що-небудь за допомогою шифру, умовних позначок.
Для нашої гри я винайшов секретний шифр, яким можна було б зашифровувати листи (Сміл., Сашко, 1957, 98);
— Зараз твої відомості зашифрують і по радіо передадуть (Кучер, Чорноморці, 1956, 344);
// перен. У прихованій формі висловлювати, показувати що-небудь.
Після третього арешту й розмови в III відділі Шевченко змушений був особливо обережно зашифровувати свої революційні ідеї (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 547);
Якось під час зустрічі Павло похвалився їй [Людмилі], що один сонет у своїй збірці присвячує їй, щоправда, зашифрувавши ім’я її ініціалами (Головко, II, 1957, 489).
Словник української мови (СУМ-11)