зашморгнутий
ЗАШМО́РГНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зашморгну́ти.
Врешті таша поверх каючка була туго зашморгнута, натягнута на дуги (Досв., Вибр., 1959, 410);
Опанасенко розв’язав в’язанку і вийняв звідти скручений сувоєм шкурлат. Розгорнув його, і Дмитро з здивованням побачив, що вся шкурка була обнизана щільно зашморгнутими кисетами (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 714);
// зашмо́ргнуто, безос. присудк. сл.
Зелені фіранки на дзеркальних вікнах вагона зашморгнуто, але вони закривали вікно лише знизу до половини (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 41).
Словник української мови (СУМ-11)