защемлений

ЗАЩЕ́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до защеми́ти.

Ота його безталанна, защемлена куркульськими ланами десятинка, ..усім, усім відрізнялася від нового наділу (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 192);

// заще́млено, безос. присудк. сл.

Вирізано шматок кори і защемлено жука-рогача (Ю. Янов., IV, 1959, 46).

∆ Заще́млена гри́жа, мед.— грижа, що зазнала защемлення.

Значення в інших словниках

1. защемлений — заще́млений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. защемлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до защемити. || защемлено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови