заюрити
ЗАЮРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., діал. Почати пустувати, поводити себе вільно, грайливо.
Уранці, умите росою, з-за гір осміхнулося сонце, і зайчики жваві кругом застрибали по хвилях, засяяв злотистий пісок, на піску заюрили морськії кузки (Дн. Чайка, Тв., 1960, 174);
Дидона кріпко заюрила, Горщок з вареною розбила (Котл., І, 1952, 74).
Словник української мови (СУМ-11)