заіржавлений
ЗАІРЖА́ВЛЕНИЙ, ЗАРЖА́ВЛЕНИЙ, а, е. Покритий іржею, ржею.
Сам [Кажан] кинувся у яму, тремтячими, чорними, мов коріння, руками підняв заіржавлене віко (Цюпа, Три явори, 1958, 47);
Поки я недужа, не клич до одваги, В заржавлених піхвах меча не воруш (Л. Укр., І, 1951, 156).
Словник української мови (СУМ-11)