1. Словник української мови в 11 томах

заіржавлений

ЗАІРЖА́ВЛЕНИЙ, ЗАРЖА́ВЛЕНИЙ, а, е. Покритий іржею, ржею.

Сам [Кажан] кинувся у яму, тремтячими, чорними, мов коріння, руками підняв заіржавлене віко (Цюпа, Три явори, 1958, 47);

Поки я недужа, не клич до одваги, В заржавлених піхвах меча не воруш (Л. Укр., І, 1951, 156).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заіржавлений — заіржа́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. заіржавлений — заржавлений, -а, -е. Покритий іржею, ржею. Великий тлумачний словник сучасної мови