заїлість
ЗАЇ́ЛІСТЬ, лості, ж., діал. Злість.
Він оживився, очі його горіли і з уст щез вираз тупої заїлості (Фр., III, 1950, 21);
Люди слухали науки, плескали з утіхи в руки, страх подобалась їм смілість і відвага і заїлість (Мак., Вибр., 1954, 424).
Словник української мови (СУМ-11)