1. Словник української мови в 11 томах

заїлість

ЗАЇ́ЛІСТЬ, лості, ж., діал. Злість.

Він оживився, очі його горіли і з уст щез вираз тупої заїлості (Фр., III, 1950, 21);

Люди слухали науки, плескали з утіхи в руки, страх подобалась їм смілість і відвага і заїлість (Мак., Вибр., 1954, 424).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заїлість — Заї́лість: — запеклість [25] — злість [54;43;51] — люта злість [III,IV] Словник з творів Івана Франка
  2. заїлість — заї́лість іменник жіночого роду злість діал. Орфографічний словник української мови
  3. заїлість — Заї́лість. Злостива завзятість, безоглядність, запеклість, ворожнеча. А з якою заїлостию при тім поступає ся, можуть панове з того видіти, що то тов[ариство] дам, котре тішить ся ласкою більшости краєвого виділу... Українська літературна мова на Буковині
  4. заїлість — -лості, ж., діал. Злість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. заїлість — ЗЛІСТЬ (почуття сильної недоброзичливості, ворожнечі до кого-небудь), ЗЛО́БА́, ОЗЛО́БЛЕНІСТЬ, ЖОВЧ, ЛЮТЬ підсил., РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬ підсил., ЛЮ́ТОЩІ мн., підсил., ШАЛ підсил., ШАЛЕ́НСТВО підсил., ШАЛЬГА́ діал., ЗАВЗЯ́ТОК діал., ЗАЇ́ЛІСТЬ діал. Словник синонімів української мови