1. Словник синонімів української мови

заїлість

ЗЛІСТЬ (почуття сильної недоброзичливості, ворожнечі до кого-небудь), ЗЛО́БА́, ОЗЛО́БЛЕНІСТЬ, ЖОВЧ, ЛЮТЬ підсил., РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬ підсил., ЛЮ́ТОЩІ мн., підсил., ШАЛ підсил., ШАЛЕ́НСТВО підсил., ШАЛЬГА́ діал., ЗАВЗЯ́ТОК діал., ЗАЇ́ЛІСТЬ діал., Я́РІСТЬ рідше, ЯР рідко. І батьківська несправедливість закладає злість і ненависть в дитяче серце (М. Коцюбинський); — Не злобою все має жити на світі! (М. Стельмах); Маси врангелівської кінноти.. з озлобленістю і впертістю приречених рвались з півночі до кримських перешийків (О. Гончар); Він ішов, весь переповнений люттю, котру не було на що вилити (Г. Хоткевич); Її тиха мова гасила його лютощі (Панас Мирний); Не хотіла (Ганя) сперечатися з ним.. На упір не багато з ним вдіє, хіба доведе його до завзятку. А такого не бажала собі (А. Крушельницький); Він оживився, очі його горіли і з уст щез вираз тупої заїлості (І. Франко). — Пор. 1. лють, непри́язнь.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заїлість — Заї́лість: — запеклість [25] — злість [54;43;51] — люта злість [III,IV] Словник з творів Івана Франка
  2. заїлість — заї́лість іменник жіночого роду злість діал. Орфографічний словник української мови
  3. заїлість — Заї́лість. Злостива завзятість, безоглядність, запеклість, ворожнеча. А з якою заїлостию при тім поступає ся, можуть панове з того видіти, що то тов[ариство] дам, котре тішить ся ласкою більшости краєвого виділу... Українська літературна мова на Буковині
  4. заїлість — -лості, ж., діал. Злість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. заїлість — ЗАЇ́ЛІСТЬ, лості, ж., діал. Злість. Він оживився, очі його горіли і з уст щез вираз тупої заїлості (Фр., III, 1950, 21); Люди слухали науки, плескали з утіхи в руки, страх подобалась їм смілість і відвага і заїлість (Мак., Вибр., 1954, 424). Словник української мови в 11 томах