заїлість
Заї́лість. Злостива завзятість, безоглядність, запеклість, ворожнеча. А з якою заїлостию при тім поступає ся, можуть панове з того видіти, що то тов[ариство] дам, котре тішить ся ласкою більшости краєвого виділу, на випадок розв’язаня призначило після статутів свій маєток на богаті товариства львівскі, щоби тільки нічо не дісталось бук[овиньским] Русинам (Б., 1895, 10, 2); Я не була сподівалася, що партійна заїлість могла так далеко сягати, щоби аж кандидата особисто зачіпати, як Вас, з такими глупими аргументами, що буцімто в Бога не вірите, а Ваші діти “нехрещені", виступаєте проти супружеського життя і т. п., а надто, що Бл[ажкевич] вбралася в хлопський кожух (Коб., Листи, 207, 644); Мене дивує ця заїлість, що ці “партії” проти себе виступають. Це ж не має жадного значіння. А все таки... До того той козацький звичай, відмовлятися (Арт., 5.XI.1933)
// пол. zajadłość — завзятість, запеклість, ворожнеча.
Значення в інших словниках
- заїлість — Заї́лість: — запеклість [25] — злість [54;43;51] — люта злість [III,IV] Словник з творів Івана Франка
- заїлість — заї́лість іменник жіночого роду злість діал. Орфографічний словник української мови
- заїлість — -лості, ж., діал. Злість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заїлість — ЗЛІСТЬ (почуття сильної недоброзичливості, ворожнечі до кого-небудь), ЗЛО́БА́, ОЗЛО́БЛЕНІСТЬ, ЖОВЧ, ЛЮТЬ підсил., РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬ підсил., ЛЮ́ТОЩІ мн., підсил., ШАЛ підсил., ШАЛЕ́НСТВО підсил., ШАЛЬГА́ діал., ЗАВЗЯ́ТОК діал., ЗАЇ́ЛІСТЬ діал. Словник синонімів української мови
- заїлість — ЗАЇ́ЛІСТЬ, лості, ж., діал. Злість. Він оживився, очі його горіли і з уст щез вираз тупої заїлості (Фр., III, 1950, 21); Люди слухали науки, плескали з утіхи в руки, страх подобалась їм смілість і відвага і заїлість (Мак., Вибр., 1954, 424). Словник української мови в 11 томах