заїлість
Заї́лість:
— запеклість [25]
— злість [54;43;51]
— люта злість [III,IV]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заїлість — заї́лість іменник жіночого роду злість діал. Орфографічний словник української мови
- заїлість — Заї́лість. Злостива завзятість, безоглядність, запеклість, ворожнеча. А з якою заїлостию при тім поступає ся, можуть панове з того видіти, що то тов[ариство] дам, котре тішить ся ласкою більшости краєвого виділу... Українська літературна мова на Буковині
- заїлість — -лості, ж., діал. Злість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заїлість — ЗЛІСТЬ (почуття сильної недоброзичливості, ворожнечі до кого-небудь), ЗЛО́БА́, ОЗЛО́БЛЕНІСТЬ, ЖОВЧ, ЛЮТЬ підсил., РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬ підсил., ЛЮ́ТОЩІ мн., підсил., ШАЛ підсил., ШАЛЕ́НСТВО підсил., ШАЛЬГА́ діал., ЗАВЗЯ́ТОК діал., ЗАЇ́ЛІСТЬ діал. Словник синонімів української мови
- заїлість — ЗАЇ́ЛІСТЬ, лості, ж., діал. Злість. Він оживився, очі його горіли і з уст щез вираз тупої заїлості (Фр., III, 1950, 21); Люди слухали науки, плескали з утіхи в руки, страх подобалась їм смілість і відвага і заїлість (Мак., Вибр., 1954, 424). Словник української мови в 11 томах