заїлий
Заї́лий. Завзятий, фанатичний, безоглядний. Андрієвич-Морар, заїлий ромунізатор, що за ласкою прихильного Волохам правительства дістав ся в році 1880 на митрополичий престіл, здесяткував насамперед руске сьвященство найлютійшими переслідуванями (Звідомл., 1914, 57)
// пол. zajadły — ярий, завзятий, запеклий.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me