заїмка

ЗАЙМАНЩИ́НА іст. (земельна ділянка, придбана правом першого зайняття вільної землі), ЗА́ЙМАНКА, ЗА́ЙМАНЬ, ЗА́ЙМИЩЕ, ЗА́ЇМКА іст., діал. — Прийде було полковник або військовий старшина до гетьмана: "Благослови, пане гетьмане, зайняти займанщину!" — та й займе, скільки оком закине, степу, гаїв, сіножатей, рибних озер (П. Куліш); Була у нас у займані на Галах береза суховерха (Ганна Барвінок); Верига обладнав собі землянку.. Такі землянки, як печериці, були розкидані скрізь по запорізьких займищах (П. Панч); Багато їх залишалося жити в Сибіру, вони заводили "заїмку" (з підручника).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заїмка — заї́мка іменник жіночого роду займанщина діал. Орфографічний словник української мови
  2. заїмка — див. оселя Словник синонімів Вусика
  3. заїмка — -и, ж., іст., діал. Займанщина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заїмка — ЗАЇ́МКА, и, ж., іст., діал. Займанщина. Багато їх [росіян] залишалося жити в Сибіру, вони заводили «заїмку», тобто заорювали землю (Іст. СРСР, І, 1956, 214). Словник української мови в 11 томах
  5. заїмка — заїмка (займанка, займанщина) Будівлі, які розташовані на неосвоєних раніше сільськогосподарських землях. Архітектура і монументальне мистецтво