збадьоритися
ЗБАДЬОРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, док.
1. Стати бадьорим, бадьорішим.
Хоч борщ Віталиків зовсім розварився та ще й пересолений, але вони обоє присьорбують страву охоче, мати навіть підхвалює, так що Віталій, збадьорившись, заявляє рішуче: — єй-єй, піду вчитись на кока! (Гончар, Тронка, 1963, 95);
З його слів усе виходило просто й легко, молодь потроху збадьорилась, почала вірити в свої сили (Гур., Друзі.., 1959, 71).
2. Набути бадьорого вигляду.
*Образно. Кодола підперезала.. стіжок, загинаючи стерню, зриваючи березку. Стіжок ніби аж збадьорився від такого дужого й чіпкого перезання (Ле, Право.., 1957, 22).
Словник української мови (СУМ-11)