збадьорювати
ЗБАДЬО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗБАДЬО́РИТИ, рю, риш, док., перех. і без додатка. Робити бадьорим, бадьорішим.
Посеред річки плюскався [Оверко] в прозорій воді, що збадьорювала і немов додавала сили (Горд., II, 1959, 129);
Веселий вигляд гетьмана збадьорював козацькі ушиковані до бою лави (Кач., II, 1958, 442);
Дівчину кидало то в жар, то в холод. Якби не Устин Павлюк, що з лагідною усмішкою збадьорював її, певне б розплакалася (Горд., Дівчина.., 1954; 9);
Зустріч двох колон.. якось одразу взаємно посилила, збадьорила людей (Гончар, Таврія.., 1957, 414).
Словник української мови (СУМ-11)